У меня есть брат и сестра

- Как вас зовут?

- Ваш адрес?

- Сколько вам лет?

- Где вы родились?

- Я родился..., в...

- Когда вы родились?

- Где вы работаете?

- Кем вы работаете?

- Ваша национальность?

- Вы женаты?

- Вы замужем?

- У вас есть дети?

- У вас есть семья?

- Да, у меня жена и трое детей

- У вас есть родные братья и сестры?

- У меня есть брат и сестра

- У нас в семье пятеро детей

- Я холост

- Я овдовел год назад

- Я разведен (-а)

- Ваши родители еще живы?

- Отец умер в прошлом году, а мать два года назад

- Это мой сводный брат

- Какое у вас образование?

- У меня среднее образование

- Я закончил институт

- В какой школе вы учились?

- Я учился на философском факультете

- Я учусь в экономическом институте

- Я закончил медицинский факультет

- Жена закончила педагогический факультет

- Брат закончил техникум

- В прошлом году я закончил горный институт

- Я студент фармацевтического факультета

- Вы работаете по своей специальности?

- Я совершенствую свои знания

- Когда вы закончите учебу?

- Какая у тебя работа?

- Вы давно работаете?

- По состоянию здоровья я должен был сменить работу

- Я сменил работу по семейным обстоятельствам

- На каком предприятии вы работаете?

- Я работаю на фирме

- Я уже пять лет работаю в торговле

- Я очень доволен работой

- У нас отличный рабочий коллектив

- На прошлой неделе я приступил к работе

- Я получил хорошую работу

- Я работник культуры

- Я работаю в вечернюю смену

- Какая у вас зарплата?

- Сколько вы зарабатываете в месяц?

- Ваша жена тоже работает?

- Да, она работает на полставки

- Здравствуйте, меня зовут...

- Как Вас зовут?

- Приятно познакомиться.

- Как дела?

- Спасибо, хорошо.

- Рад встрече.

- Позвольте представить Вам...

- Это мой брат (сестра, мама, папа, друг...).

- Вы курите?

- Сколько Вам лет?

- У Вас есть братья или сестры?

- Сколько лет Вашему брату (Вашей сестре)?

- У меня есть брат (... братьев) и сестра (... сестер).

- Мне... лет.

- Мне скоро... (лет).

- Когда у тебя день рождения?

- Откуда Вы?

- Я из России (Европы, Испании, Франции, Англии, Германии, Голландии, Швеции).

- Я русский (американец, француз, англичанин, голландец, испанец, немец)

- Вы говорите по-английски (по-немецки, по-французски, по-испански)?

- Я не говорю по-английски (по-немецки, по-французски, по-испански).

- Я понимаю по-английски (по-немецки, по-французски, по-испански), но не могу говорить.

- Вы меня понимаете?

- Я говорю слишком быстро?

- Я (не) понимаю Вас.

- Говорите, пожалуйста, помедленнее (погромче, потише).

- Как будет по-английски (по-немецки, по-французски, по-испански)...?

- Повторите еще раз, будьте добры.

- Нам (не) нужен переводчик.

- Я учу английский (немецкий, французский, испанский), но я все еще плохо говорю.

- Я бизнесмен (студент, учительница).

KÜNDILIK MUAMILE

- Биография

- фамилия

- имя

- отчество

- родители

- дети

- ребенок

- родственник (родственница)

- семья...

- отец

- мать

- брат (старший)

- брат (младший)

- сестра (старшая)

- сестра (младшая)

- дедушка

- бабушка

- дядя (брат матери)

- дядя (старший брат отца)

- дядя (младший брат отца)

- тетя (старшая сестра матери)

- тетя (младшая сестра матери)

- племянник (племянница)

- двоюродный брат, сестра

- муж

- жена

- жениться

- выйти (выходить) замуж

- женатый

- холостой

- замужем

- не замужем

- мужчина

- женщина

- юноша

- девушка

- мальчик

- девочка

- возраст

- год рождения кого-либо

- день рождения кого-либо

- место рождения кого-либо

- национальность

- образование...

- профессия

- специальность

- рабочий (работница)

- служащий (служащая)

- военнослужащий

- паспорт

- Какая у тебя (Вас) фамилия?

- Как тебя (Вас) зовут?

- Сколько тебе (Вам) лет?

- Когда ты родился (родилась)?

- Когда Вы родились?

- В каком году ты родился (родилась)?

- Где ты родился (родилась)?

- Где Вы родились?

- У Вас большая семья?

- Сколько человек у Вас в семье?

- Сколько у тебя (у Вас) братьев (сестер)?

- Твои (Ваши) родители живы?

- Чем занимаются твои (Ваши) родители?

- Какое у тебя (у Вас) образование?

- Когда ты закончил(-а) среднюю школу?

- Где ты учился (училась)?

- Где ты работал (-а)?

- Кем ты работал(-а)?

- Кем Вы работали?

- Ты женат? (Вы женаты?)

- Ты (Вы) замужем?

- У тебя (у Вас) есть дети?

- Сколько у тебя (у Вас) детей?

- Чем занимается твоя (Ваша) жена?

- Чем занимается твой (Ваш) муж?

- Где ты работаешь сейчас?

- Где Вы работаете сейчас?

- Ты служил в армии?

- Какие у тебя (у Вас) планы на будущее?

- Что ты думаешь (Вы думаете) делать дальше?

- Собираешься ли ты (собираетесь ли Вы) учиться дальше?

- Моя фамилия...

- Меня зовут...

- Мне...

- Я родился (родилась) в 1978 г. (тысяча девятьсот семьдесят восьмом) году

- Я родился (родилась)...

- У нас большая семья

- У нас в семье...

- У меня...

- Мои родители живы

- Мой отец умер, а мать жива

- Мои родители живут в...

- Мой отец рабочий, а мать – учительница

- Я...

- У меня... образование

- Я закончил(-а) школу в 1987 г. (тысяча девятьсот восемьдесят седьмом) году

- Я училась (учился)...

- После школы я работал(-а)...

- После школы я служил в армии

- Я женат

- Я замужем

- У нас двое детей

- Я живу...

- Моя жена работает на фабрике и учится

- Мой муж сейчас служит в армии

- Я демобилизовался из армии...

- Я хочу поехать на стройку

- Я хочу учиться дальше

- Я хочу работать и учиться

- Я хочу поступить в институт на вечернее отделение

Ailə

- Я хочу познакомить вас со своей семьёй

- Это мой папа

- Его зовут...

- Это моя мама

- Её зовут...

- Вы женаты?

- Я женат

- Я холост

- Я разведён

- Вы замужем?

- Я замужем

- Я ещё не замужем

- У меня взрослая дочь и уже есть внуки

- У меня муж и двое детей

- У меня жена и сын

- У нас нет детей

- родители

- отец

- мать

- сын

- дочь

- брат

- сестра

- муж

- жена

- муж и жена

- супруги

- бабушка

- дедушка

- внук

- внучка

- дядя

- тётя

- племянник

- племянница

- зять

- невестка

- свёкор

- свекровь

- тесть

- тёща

- деверь

- шурин

- золовка

- двоюродный брат

- двоюродная сестра

- прадедушка

- прабабушка

- правнук

- правнучка

- жених

- невеста

Родо, родо-тукым

- У вас есть родные, близкие?

- Нет, родственников у меня мало

- Да, родных у меня много

- Родная старшая сестра

- Родная младшая сестра

- Старший брат

- Младший брат

- Отец

- Отчим

- Дедушка

- Мать

- Мачеха

- Бабушка

- Дети

- Дочь

- Падчерица

- Сын

- Пасынок

- Дети детей

- Внучка

- Внук

- Тетя

- Тетка

- Дядя

- Тетя

- Тетка

- Тесть

- Теща

- Зять

- Свекор

- Свекровь

- Деверь

- Золовка

- Свояк

- Свояченица

- Супруг

- Супруга

- Сколько вам (тебе) лет?

- Мне девятнадцать лет (сорок четыре года).

- Мне уже исполнилось 18 лет.

- Он родился (она родилась) в 1976 году – о ныне живущем человеке

- Он родился (она родилась) в 1901 году – об уже умершем человеке

- Вы женаты (замужем)?

- Нет, я холост (я незамужняя).

- Она вдова (он вдовец).

- У вас большая семья?

- У вас есть дети?

- Да, у меня один сын и две дочери.

- Это его (её) мать (отец).

- Брат и сёстры моего друга живут в деревне.

- У меня есть старший брат и старшая сестра.

- Приехал мой шурин (моя свекровь).

- Внук – сын сына

- Внук – сын дочери

- Внучка – дочь сына

- Внучка – дочь дочери

- Сколько Вам лет?

- Мне … лет (года)

- Вы женаты (замужем)

- Я женат (замужем)

- Я холост (не замужем)

- Вдовец

- Вдова

- Разведенная

- У Вас есть дети?

- Братья

- Сестра

- У меня один ребенок

- У меня трое детей

- У меня старший (младший) брат

- У меня две сестры

- Сколько лет вашему сыну (вашей дочери)?

- Ему (ей) семь лет (двадцать четыре года)

- Чем Вы занимаетесь?

- Я бизнесмен

- Я писатель

- Я художник

- Я преподаватель

- Я студент

- Где Вы работаете?

- Я работаю на фирме (в компании)

- Я работаю в банке

- Я работаю на фабрике

- Я работаю в школе

- Где Вы учитесь?

- Я учусь в техникуме

- Я учусь в университете

- Я домашняя хозяйка

1) сравнит. степень от молодо́й der jüngere

2) превосходн. степень от молодо́й der jüngste

3) обыкн. мн. ч. - о классах, курсах die únteren, о семестрах, курсах тж. die jüngeren

мла́дшие дети die Kléinen; моложе кого л. die Júngen

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який